Сделать стартовой  |  Добавить в избранное  |  RSS 2.0
О нас  |  Статистика  |  Обратная связь
Поиск по сайту: Расширенный поиск по сайту
Регистрация на сайте
Забыли пароль?
Авторизация

Логин
Пароль
 
Реклама

Если вы ищете того, кто может провести наращивание ресниц в городе Харьков, обращайтесь к опытному косметологу Юлии Лесничей

Социальные сети
Статистика

Бесплатный анализ сайта
Партнеры
дпни
Национальный Союз России - Тульская Область
Национальный Союз России
https://vk.com/rusnsd/
НРС Одесса

Календарь
«    Ноябрь 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
 
» ХАРЬКОВ
» КИЕВ
» ЛУГАНСК
» ОДЕССА
» ВИННИЦА
» ЗАПОРОЖЬЕ
» ПОЛТАВА
» СУМЫ
» ЗАКАРПАТЬЕ
» ДОНЕЦК
» ХМЕЛЬНИЦКИЙ
 
» Федір Мамонов: «Східна Пруссія — руська ланка Міжмор’я»
20-01-2016, 18:53 | Правый мир | автор: NASO.ORG.UA | Просмотров: 706
Федір Мамонов: «Східна Пруссія — руська ланка Міжмор’я» Перемога консерваторів на осінніх виборах у Польщі має далекосяжні наслідки для всієї Східної Європи. Очищення Польщі від химер інтернаціонального лібералізму, насаджуваних з Брюсселя, йде пліч-о-пліч з позбавленням від ілюзій щодо путінської мафії, котра, аналогічно ордам інорідних мігрантів, представляє пряму військову, політичну та біологічну (експансія homo soveticus мало чим відрізняється від експансії прибульців з Близького Сходу) загрозу Польщі. Враховуючи антикатолицький пафос сергіанських єретиків до цього переліку додається ще й релігійна загроза. На Польщу з надією поглядають з різних точок Європи. З України, яка хоче отримати в особі Варшави надійного союзника в справі боротьби з войовничим чекізмом. З Білорусі, де опозиції, аби посилити радянського диктатора, необхідна допомога ззовні. З ФРН і взагалі з усієї Західної Європи — свідомі європейці порівнюють задушливу атмосферу «старого» ЄС з «консервативним поворотом» у Польщі і пов’язують з останньою надії на правохристиянський реванш. Водночас, не складе таємниці той факт, що у національної Польщі є щирі друзі і в поневоленій Росії. На тлі розчарування в українській бюрократії (але ні в якому разі не в українському народові), нездатній забезпечити російським добровольцям-антибільшовикам надійний політичний притулок, погляди націоналістів спрямовуються до Варшави. Все це говорить про те, що прийшла пора розробити виразну теоретичну базу можливого русько-польського співробітництва. Багато українських та білоруських публіцистів намагаються словесно підштовхнути Варшаву на шлях створення «Міжмор’я» («Інтермаріума»): військово-політичної коаліції Польщі, України, країн Балтії, вільної Білорусі, а також потенційно Молдови, Грузії та Азербайджану. За задумом апологетів «Міжмор’я», лише подібному альянсу під силу стримати натиск РФ, та й взагалі «будь-якої Росії». Водночас, у даному випадку зволікають різницею між нео-радянщиною і справжньою Росією. Так невже «міжморські» двері зачинені для руських націоналістів і перед нами черговий план розчленовування пост-російського простору в дусі Розенберга (якому, по їдкому визнанню Сталіна, можна було б поставити пам’ятник за заслуги перед СРСР)? Безумовно, у 1920-30-і рр., коли проект «Міжмор’я» був напівофіційною зовнішньополітичною доктриною польської держави, він входив у різке протиріччя з планами руських антикомуністів. Втім, не слід перебільшувати і русофобію довоєнної польської влади — польські спецслужби часів маршала Пілсудського співпрацювали не лише з українцями (з ними-то поляків якраз розділяв конфлікт навколо Галичини і Волині), але і з російськими патріотами з РЗВС (РОВС). Але головне, що з тих пір кордони східноєвропейських держав безповоротно змінились. І яким би парадоксом це не прозвучало, але руські тепер мають свій «пай» у «міжморскому» проекті. Адже без руської Східної Пруссії, яку від чекістського насильства охороняє БАРС, не можливо уявити Балтійського регіону. Якщо Варшава хоче надати своїм геополітичним комбінаціям життєздатність, то вона не має права нехтувати національно-руським фактором. Східна Пруссія не така ж частина російської землі як Новгородчина або навіть Примор’я. Вона такою частиною ніколи і не стане. У цьому, як не дивно, закладена її виняткова цінність для національної Росії. Так, на сьогоднішній момент Східна Пруссія, під потворним ім’ям «Калінінградської області» є анклавом антиросійської і антихристиянської радянської цивілізації. Але при сприятливому збігу обставин, вона може перетворитися на руський плацдарм, оточений комплементарними (сподіваємося) до руського національного руху країнами. Навряд чи в умовах чекістської «боротьби з екстремізмом» (тобто червоного терору) варто відкрито заявляти про можливі сценарії східно-прусського майбутнього. Відзначимо головне: якщо політика РФ з умертвіння живих сил регіону продовжиться, то, незалежно від планів російських націоналістів та опозиції в цілому, Кьонігсбергу доведеться пуститись у «вільне плавання». Як би не розвивалися події на «материковій» РФ, Східній Пруссії судилося йти особливим шляхом. Шлях цей, стараннями БАРС, неминуче пов’язаний з Православ’ям і націоналізмом. Вже сьогодні можна з впевненістю говорити, що ні в офіційної сергіансько-радянської віри в Державу-«Левіафан», ні у вихолощених ліво-ліберальних доктрин, майбутнього в Східній Пруссії немає. Чужорідні посіви не прижилися на цій древній землі. Зате руський націоналізм прижився і, рано чи пізно, сповістить про себе всьому світу. Мені, сторонньому спостерігачеві, відрадно спостерігати за тим, як БАРС щоденно і клопітливо робить вклад «інвестицій», наглядно-матеріальних і невидимих духовних, у майбутнє Східної Пруссії. Словосполучення «руська Східна Пруссія» вже не ріже слух так, як різало б п’ять років тому. Якщо в Москві націоналісти принижено гнуть спини перед самолюбними лібералами, вся «революційність» яких обмежується поверненням у бандитські 90-ті роки, то Кьонігсберг — воістину «вільне місто» для поборників Руської Росії. Всі переговори з лібералами БАРС веде на рівних і навіть, за моїми спостереженнями (а я людина стороння), домінує над ними. Старий стереотип свідчив: у лібералів є гроші, у націоналістів м’язи. Приклад Східній Пруссії наочно показав, що у націоналістів можуть бути і м’язи, і гроші (не кажучи про розум і про Віру, які у формулах новоявлених «макіавелістів» чомусь не фігурують). Ліберальні меценати зовсім не обов’язкові, коли твій соратник — руський підприємець. Мабуть, тільки на території Східної Пруссії руський націоналіст може відчути себе повноправним спадкоємцем Врангеля та Ільїна, а не забитим, запльованим чужинцем, якого чекісти переслідують, а ліберали зневажають. Морально-етичний і зовнішній вигляд соратників БАРС являють собою унікальну картину гармонії між православним світоглядом і прусською виправкою. «Православне лицарство» не оксюморон, а реальність. У лавах БАРС не зустрінеш кримінальних елементів і невігласів, на яких так багатий російський бомонт. Тотальна непримиренність до будь-яких видів радянщини зробила руський національний рух Кьонігсберга непроникним для усіляких «новоросів» і «народників». Різниця між Рухом і субкультурою з усією виразністю проступає при порівнянні фотографій з маніфестацій БАРС у Кьонігсберзі і «руських маршів» в Москві. На кримінально-радянські фізіономії з останніх «відвернувшись не намилуєшся» … Польщі, як балтійській країні, доведеться звернути увагу на ренесанс руського націоналізму у себе під боком. Зауважимо, якщо з українцями, литовцями та білорусами поляків поділяють давні етнічні конфлікти, то з руськими таких проблем немає і не передбачається. Руський націоналізм у польських же інтересах має бути оголошеним у Польщі «персоною грата». Тоді на зміну радянському Калінінграду, джерелу червоного смороду на берегах Балтики, прийде руський, імперський Кьонігсберг — ключова ланка Балтійсько-Чорноморської осі. У світлі польської національної ідеї — як у її Ягеллонському (федералістичному), так і Пястівському (вузько-націоналістичному) трактуванні — острівець традиційної Росії волею свого географічного положення буде найбільш стабільним і доброзичливим сусідом Польщі. Обговорюване питання має давню історію. Вже у далекому 1919 році руські та польські патріоти замислювались про союз між двома великими народами. У статті «Перспективи русько-польських відносин», яка вийшла на сторінках Катеринодарського альманаху «Напередодні», наближений до польських урядових кіл Ф. Равіта писав: Замість величезного за протяжністю російсько-німецького і російсько-австрійського кордону, котрий завдяки своїй винятковій важливості, природно, привертав особливу увагу і пильність Російського уряду, між Росією і німецькими державами могутньою стіною стала слов’янська Польща, яка швидко йшла по шляху відродження свого колишнього значення і могутності. Щиро дружня Росії, слов’янська Польща, яка ніколи не забувала, що якщо в історичному житті обох народів і були тертя, то це була ворожнеча урядів, а не народів, які між собою занадто близькі та споріднені і ніколи цієї близькості не забували. Тоді русько-польський союз будувався на протистоянні двом ворогам: більшовизму і «германізму». Чи живі зараз ці вороги? Більшовизм благополучно живе у кабінетах путінських чиновників, чекістів, олігархів, діячів «культури», і, як і раніше, загрожує пролетарським кулаком «панській Польщі», котра сміє демонтувати бездарні більшовицькі боввани всіляким «визволителям». З «германізмом» можна ототожнити бездушну бюрократичну машину ЄС, ідеологічною підмогою якій служить Франкфуртська школа культурного марксизму (німці до цього абсолютно непричетні, їх теж, при першій можливості, треба підключати до руссько-польської змови). Отже, Східна Пруссія, з відродженим на її території руським національним рухом, являє собою невід’ємну частину Балтійсько-Чорноморського простору. Національно-християнська Польща, скликаючи під своє знамено народи для битви з чекізмом і мультикультурою, не може проігнорувати Гвардію Руського Націоналізму — БАРС, що знаходиться поблизу. Хоча говорити про точну конфігурацію такого союзу поки що зарано, однак хід історії день за днем просуває нас до того історичного моменту, коли солдати польської та національно-руської армій стоятимуть поруч. - Федір Мамонов, Москва,

http://zarenreich.com/
 


 (голосов: 0)
| | Распечатать
 
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.

Другие новости по теме:

  • Балто-Чорноморський союз як альтернатива східно-західному вектору
  • ЧАС ДОРОСЛІШАТИ. УКРАЇНА ЯК ОБ’ЄКТ ГЕОПОЛІТИКИ
  • Польський Сейм не визнав "Волинську трагедію" геноцидом
  • «Кишенькова опозиція» «фіктивної революції»
  • МОДА НА НАЦІОНАЛІЗМ


  •  

    Опрос


    Пантеон героев

    Святослав
    Петр Сагайдачный
    Iван Сiрко
    Iван Богун
    Богдан Хмельницький
    Болбочан Петро
    Коновалець Євген
    Шухевич Роман
    Бандера Степан

    Популярные
    статьи
    »

    Инфо
    партнер
    Правые новости

    Правые
    вести


    Главная страница  |  Регистрация  |  Добавить новость  |  Новое на сайте  |  Статистика  |  Обратная связь
    Проект NASO.ORG.UA [2011] Андрей Камский
    счетчик счетчик
    Время выполнения скрипта 0.01035 секунд Время затраченное на компиляцию шаблонов 0.00113 секунд Время затраченное на выполнение MySQL запросов: 0.00257 секунд Общее количество MySQL запросов 2